Вид з повітря на Києво-Печерську лавру
Велика лаврська дзвіниця
Соборна площа
Успенський собор
Храм Прпп. Антонія та Феодосія Печерських
Трапезна палата
Ближні печери
Дальні печери
Заповідник опікується збереженням архітектурного комплексу найдавнішого православного монастиря України (перша згадка — 1051 рік), його художньої й історико-культурної спадщини. Лаврський архітектурний ансамбль включений до Списку пам’яток всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Територію Києво-Печерської лаври, що займає біля 26 гектарів, здавна умовно поділяють на дві частини — Верхню й Нижню.
На Верхній лаврі розташовані найвідоміші наземні пам’ятки — Успенський собор, Троїцька надбрамна церква, церква Спаса на Берестові, а також Національний музей українського народного декоративного мистецтва, Музей книги і друкарства України, Музей театрального, музичного та кіномистецтва України, Скарбниця Національного музею історії України.
На території Нижньої лаври розміщується православний чоловічий монастир. У пагорбі під ним пролягають лабіринти Ближніх і Дальніх печер — розгалужена система рукотворних підземних коридорів, у яких розташований підземний некрополь, священний для православних християн.
Побудована в 1731–1745 рр. у класичному стилі під керівництвом Йогана Готфріда Шеделя. Висота чотирьох’ярусної дзвіниці становить 96 м 52 см. На третьому ярусі дзвіниці розміщено дзвони, на четвертому з 1903 р. працює годинник-куранти – без циферблату і стрілок. Години відбиває великий дзвін, що п’ятнадцять хвилин передзвін малих дзвонів утворює музичну гаму.
У 1930-х рр. дзвіниця втратила більшість своїх дзвонів, а під час 2-ї світової війни суттєво постраждала від пожежі. Її капітальну реставрацію здійснено в 1957–1963 рр. Останні значні ремонтно-реставраційні роботи дзвіниці відбулись у 2010–2014 рр. З середини XVIII ст. дзвіниця має нахил від осі на 62 см, який до сьогодні є практично незмінним.
Велика лаврська дзвіниця унікальна наявними дзвонами: дзвін "Балик" (1613 р.), дзвін "Вознесеньський" (1753 р.), дзвін "Копа" (1733 р.), дзвін "Всіх святих" (2005 р.)
Головний собор на території з пʼятиярусним іконостасом поч. 21 ст. Але крім того релігійними артефактами вважаються композиція в центральній бані "Трійця Новозавітна", композиція "Перший Вселенський собор у Нікеї (325 р.) , композиція Собор Преподобних Печерських, що спочивають у Ближніх печерах, тощо.
Успенський собор був закладений у 1073 році за ініціативою преподобного Феодосія Печерського. У липні 1077 року будівельні роботи у храмі були завершені, але роботи щодо його опорядження та внутрішнього оформлення тривали. Освячення Великої лаврської церкви відбулося у 1089 році.
Успенський собор є головним соборним храмом Києво-Печерської лаври і вважається «богоствореним» прообразом усіх монастирських храмів Давньої Русі. Це перша кам’яна споруда на території лаври, що також є усипальницею київських князів зі своєю багатою історією. В 1941 році німецькі окупанти підірвали собор, але в 2000 році він був відновлений. Сяючий золотом Успенський собор завершив ансамбль лаврської Соборної площі.
Наймолодших храм та території з релігійними артефактами: мармуровим іконостасом 1908-1909, композиція "Різдво Христове" (1905 р.), розпис "Богоявлення" тощо.
Збудована в 1893–1895 рр. за проєктом архітектора В. Ніколаєва у неовізантійському стилі. Споруда складається з двох частин – восьмикутної у плані церкви з півсферичною банею (зробленою за взірцем верху храму Святої Софії в Константинополі) та двоповерхової прямокутної у плані Трапезної палати. Художнє оформлення інтер’єрів здійснено за проєктом архітектора О. Щусєва. Монументальний розпис інтер’єрів виконали художники І. Їжакевич, А. Лаков, Г. Попов у 1902–1910 рр.
Богослужіння в церкві проводили до вересня 1924 р. Під час 2-ї світової війни будівля зазнала суттєвих пошкоджень. Ремонтно-консерваційні роботи здійснювались у 1945–1965 рр. З 1991 р. в церкві відновлено богослужіння.
Трапезна палата оформлена орнаментальними рельєфами, що вкриті поліхромним розписом та з наступним символізмом - розпис "Явлення Христа на морі Тіверіадському" (1905 р.) та ін.
У 1057 р. преподобний Антоній, який прагнув до усамітнення, переселився на інший схил, де викопав для себе нову підземну келію. Але і тут незабаром навколо преподобного Антонія почали ченці. Так виникли два комплекси печер підземного монастиря: Дальні, або Феодосієві та Ближні, або Антонієві, де зберігаються мощі 73 святих. У 1240 р. орди хана Батия зруйнували Київ, а разом з ним і Києво-Печерський монастир. У великих нішах Ближніх печер, заповнених людськими кістками, ймовірно, поховано захисників Києва. Глибина печер становить 10-15 метрів, довжина лабіринту − 383 метри.
Існує кілька думок про те, коли саме преподобний Антоній оселився в одній з Варязьких печер, що становлять частину нинішніх Дальніх печер Києво-Печерської лаври. Більшість вчених відносять цю подію до 1051 року, тому саме цю дату прийнято вважати датою заснування Києво-Печерського монастиря. Одного з засновників Києво-Печерського монастиря, преподобного Феодосія, було поховано у 1074 р. у його келії в Дальніх печерах, які по імені святого називають також Феодосієвими.
Дальні печери є частиною Києво-Печерської лаври і включають у себе як, власне, комплекс підземних споруд, так і групу наземних будівель, що складають окремий архітектурний ансамбль. У Дальніх печерах почивають мощі 52 святих.
Музей розташований у приміщенні колишніх покоїв митрополита і прилеглої до них домової Благовіщенської церкви (18 –20 ст.) на території Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра».
Вона є музеєм та розташована у Ковнірівському корпусі на території Національного Заповідника «Києво-Печерська Лавра». В експозиції й тимчасових виставках представлені ювелірні шедеври від доби бронзи до сучасного ювелірного мистецтва. Тутешня колекція скіфського золота є найбільшою в світі (понад 40 тисяч експонатів). Окраса музею – Скіфська Пектораль 4 століття до нашої ери з кургану Товста Могила Дніпропетровської області.
Цей музей варто відвідати, аби опинитися в місці, з якого почалася друкована книга в Києві (ще у далекому 1615 році). Експонати й інтерактивні програми музею допомагають кожному – і малечі, і підліткам, і дорослим, і найдосвідченішим – поринути в історію й мистецтво творення книги: від рукописної до сьогодення. Матеріали, приладдя, обладнання, технології – тут усе це стане ближчим, зрозумілішим та цікавішим. А набуті знання, уміння й унікальні інсайти даруватимуть наснагу ще довгий час потому, незалежно від того, вам 3 роки або ж 103.
Пішохідний міст — єдиний у Києві пішохідний міст через Дніпро, що з’єднує набережну в районі пам’ятника Магдебурзькому праву з Трухановим островом. Це підвісний міст 429 метрів завдовжки, зведений у 1956–1957 роках. З висоти 26 метрів над водою з моста можна милуватися панорамами Дніпра, узбережжям з низкою пам’ятників, заходами сонця. У 2015 році ширину моста в 7 метрів поділили на пішохідну та велосипедну частину, й він став складовою першого велосипедного маршруту столиці.
У 2017 році міст реконструювали, поклавши спеціальне покриття та встановивши посилені перила. За умов хорошої погоди з нього організовують стрибки з альпіністською системою страховки — роуп-джампінг. Міст є улюбленим місцем киян для прогулянок і побачень.
Монумент, встановлений у 1981 році на території Національного музею історії України у Другій світовій війні, є другим за висотою в Європі і найвищим в Україні. Його висота разом з п’єдесталом складає 102 метри, хоча за першим проектом мала бути 108 м. Статуя являє собою фігуру жінки з щитом і мечем на 40-метровому п'єдесталі.
На скульптурі обладнано 2 оглядових майданчика: 1 на висоті 36 метрів, а іншій на висоті 92 м.
Культурно-мистецький та музейний комплекс «Мистецький арсенал» був відкритий у 2007 році в приміщенні арсеналу Печерської фортеці, першій класицистичній споруді Києва. Тут немає постійної виставки, але регулярно організовуються експозиції присвячені переважно сучасному мистецтву.
Крім того, «Мистецький арсенал» має низку власних проектів з освітніми і соціальними направленнями, серед таких «Книжковий Арсенал», Художні майстерні, Підліткова рада, NEOсвітній Арсенал тощо.
Також при комплексі діє Мала Галерея, яка презентує молоде українське мистецтво, а також камерні проекти провідних вітчизняних митців.
Загальна площа Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» – 9,8 га. Експозиційна площа будівлі Старого Арсеналу – 56 тис. м2.
Будівля Старого Арсеналу – історико-архітектурна пам’ятка державного значення на заповідній території Старої Києво-Печерської фортеці. Зведена у 1784-1801 рр. за проектом генерал-поручика артилерії Івана Меллера. Старий Арсенал – це перша споруда в Києві, виконана у стилі класицизму, зведена з жовтої київської цегли без застосування зовнішнього тинькування. Дякуючи властивостям місцевої глини, тутешня цегла набувала жовто-бурштинового відтінку, що дало підстави сучасниками називати Арсенал порцеляновим.
Національний комплекс "Мистецький арсенал" - це музей нового покоління, з сучасною технічною інфраструктурою, що відповідає вимогам динамічного виставкового центру і одночасно виконує широку освітню функцію, запрошує відвідувачів у просторі виставкові та експозиційні зали, художні лабораторії, електронні бібліотеки, книжкові магазини, конференц-зали, інформаційні центри, аудиторії.
Місткість:
Інформація про доступність музеїв надана проєктом Inclusive Travels in Ukraine (https://travels.in.ua/).
Центральний вхід до Києво-Печерської Лаври.
Церква Всіх Святих над Економічною брамою (або Всіхсвятська церква) — церква в складі Києво-Печерської лаври в Києві, пам'ятка архітектури XVII ст. Збудована коштом гетьмана Івана Мазепи у 1696—1698 роках в стилі українського бароко, розписи інтер'єрів виконані на початку XX ст. під керівництвом українського художника Івана Їжакевича. Присвячена святу, яке відзначається у першу неділю після Трійці.
Архітектура церкви поєднує елементи хрестовокупольної української дерев'яної церкви і риси мурованих споруд в стилі бароко. Будівля у плані хрещата, має два яруси, п'ятибанна. На першому ярусі по осі північ-південь влаштовано браму, її отвір закривають двостулкові ворота з глухими металевими полотнами. До брами прилеглі комори та приміщення сторожі, які перекрито хрещатими склепіннями з розпалубками.
Північний в`їзд на територію Києво-Печерської Лаври. Розміщуються на першому поверсі Всіхсвятської церкви і споруджені разом з нею у 1696 — 1698 роках у стилі українського бароко. На відміну від головних - Святих воріт -, через які можна було проходити лише пішки, через ці ворота можна було в`їжджати на економічне подвір`я.